Механизм действия

Урапідил являє собою похідне урацилу і призначається для лікування артеріальної гіпертензії. Його хімічна назва 6-[[3-[4-(2-метоксифеніл)-1-піперазиніл]пропіл]аміно]-1,3-диметил-2,4(1H,3H)-піри-мідиндіон гідрохлорид (Van Zwieten, 1991). Він є антагоністом периферичних постсинаптичних α1-адренорецепторів і агоністом центральних серотонінових 5-HT1A-рецепторів.

Такий механізм дозволяє знижувати АТ завдяки значному зменшенню периферичного опору без суттєвого впливу на ЧСС (Hirschl, 2005). Незважаючи на судинорозширювальний ефект, урапідил не спричиняє рефлекторної тахікардії (van Zwieten, 1989).

Урапідил уводиться внутрішньовенно і має швидкий початок дії (3–5 хвилин). Тривалість антигіпертензивної дії становить від 4 до 6 годин (Rosenkranz, 2009). Внутрішньовенне введення 12,5–75 мг урапідилу викликає значне зниження (на 30–36%) загального периферичного опору (Langtry et al., 1989).

Внутрішньовенний урапідил також рекомендується в європейських довідниках як один із засобів зниження АТ при лікуванні гострого інсульту (Європейська ініціатива з інсульту, 2003). Він ефективно знижує АТ та зменшує церебральні симптоми у хворих з гіпертонічним кризом. Кількість хворих з ГК, які відповідають на лікування, становить від 92 до 100% (Hirschl, 1995). Зазвичай урапідил не спричиняє підвищення внутрішньочерепного тиску (ICP) під час зниження артеріального тиску (Buch, 2010).

Initiates file downloadЗавантажити / прочитати інформаційний матеріал щодо режиму застосування та дозування >>>